Я був би до краси цілком байдужим…

                                                                                         [i]Богові[/i]

Я  був  би  до  краси  цілком  байдужим,
Якби  вона  Твоєю  не  була,
О  всіх  живих  істот  найближчий  друже,
О  джерело  джерел  всіх  джерела.

Краса  —  завжди  чиясь,  як  і  природа.
Твоя  природа  і  краса  Твоя,
Всі  почуття  Твої,  Твої  пригоди  —
Дива,  які  спостерігаю  я.

З  усіх  красот  красу  моєї  лялі
Люблю  я  більш  за  все.  Оці  її
Кохані  риси,  стан  цей,  наче  в  лані  —
Щасливе  сяєво  очей  моїх.

Краса  —  завжди  чиясь.  Кого  ми  любим,
Ось  їх  краса  й  зворушує  все  в  нас.
Красою  наших  ненаглядних  любих
Нас  вічно  надихає  вічний  час.

[i]20.05.2018,  Чернігів[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802510
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2018
автор: Петро Рух