Твоя Ассоль…

Тебе  колись  я  Греєм  називала,
А  ти  чарівне  ім'я  дав  -  Ассоль.
Я  часто  з  мріями  у  снах  літала
І  уявляла  цю  казкову  роль...

Дорогоцінний  мала  подарунок,
Намисто  з  горобини  у  руках.
Цілунки  і  любові  ніжний  трунок,
Палав  вогонь  багаттям  у  очах.

Хмарини  підіймали  нас  у  небо,
Ти  за  штурвалом  був...  О  мій  герой!
Я  не  могла  і  дня  прожить  без  тебе,
Коханий  мій,  а  я  твоя  Ассоль...

Для  нас  ті  дні  були  такі  щасливі,
Природа  посміхалась  повсякчас.
І  нестрашні  були  холодні  зливи,
Ми  разом  з  ними  танцювали  вальс...

Літа  минули.  Швидкоплинно  осінь
У  гості  завітала  в  кожен  дім.
Залишила  свій  відблиск  у  волоссі,
Розповіла  цю  казку  друзям  всім...





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)