Час стікає

Час  стікає  і  дихати  важче,
Крок  непевний  ступа  в  небуття,
Заблукала  надія  на  краще,
Загубилась,  в  буденності  хащах
Та  не  знає  назад  вороття

Пересохли  ручаї-потоки,
Цвіт  опав  і  не  квітне  весна,
Все  помалу,  все  якось  потрохи,
Вітром  долі,  розвіялись  роки...
Жовтим  листям...  На  пройдений  шлях...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802631
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2018
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ