Вона Богом з любов'ю створена
Із самого ребра Адама,
Неземною красою озорена,
В ній чуттєвості - ціла гама.
Ідеальне творіння Господа:
Він - митець над всіма митцями!
Наче Ангел із неба послана,
В світ залюблена до нестями.
Поєднав у ній Бог непоєднане:
Щире серце та нерви зі сталі,
Щось покірне, та неприборкане,
І тендітність, і витривалість.
В її грудях живуть лід і полум'я,
Промінь сонця та блискавиця.
В кожнім русі багато значення:
Лані грація - хватка ж вовчиці.
До найменших дрібниць відшліфована,
Подарована світу Богом.
Дуже ніжна, проте гартована
Для творіння життя нового.
А красою якою наділена!
Наче створена лиш для кохання.
І гаряча, й палка́, несподівана -
Все, що треба, в однім поєднанні.
Берегиня сімейного вогнища,
Вірна доня, дружина, мати ...
І на цьому життєвому поприщі
За сім'ю може гори зламати.
Мовби зіткана з ніжного марева,
Чарівниця ... богиня ... Жінка.
Як вінець Його власного творива -
Неповторна, п'янка ... УКРАЇНКА!
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802644
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2018
автор: Зоряна Кіндратишин