Упало яблуко в саду --
І загойдалась тиша.
У ранню осінь я іду —
Вже доля вирок пише.
Давно прийшов збирати час
Розкидане каміння.
Не зберегла їх про запас--
Забракло-бо терпіння.
Ловлю я серцем кожну мить,
Котру не помічала.
І щось у грудях так скимить,
Що до сих пір мовчало.
Напевно знаю я одне:
Підніму я й незрушне
Й не скоро осінь промайне,
Бентежна і зворушна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802663
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.08.2018
автор: Valentyna_S