Погуляю, ще трошки….


Колоситься    в  полі  колос,
 Соловейка  чути  голос,
І  рясніють  скрізь  волошки,
Погуляю  іще  трошки.

Ось  ромашечка  ясненька,
Ой  вона,  така  ж  гарненька,
А    чи  бачили  ви    диво,
Тут  навколо,  так  красиво!

Тож  там  біло  і  синенько,
Я  букет  нарву  швиденько,
Принесу  любій  матусі,
Хай  всміхнеться  до  Настусі.

Знаю  квіти,  вона    любить,
Цьом  у  щічку,  приголубить,
У  очах  сонце    ясніє,
Літню  радість  й    щастя  сіє.

                             08.08.2018р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2018
автор: Ніна Незламна