Немає друга істинного, свого,
душа якого – на семи вітрах,
і наче, навертаєшся до Бога,
коли твій успіх у його очах.
Таою є і суджена, і мила,
з якою лиш тобі і повезло.
І, може, лиш одна і підкорила,
що іншої такої не було.
У небі явно ті ще бюрократи!
Але своїх уміють парувати
і в юні, і у зрілі вже літа...
Якщо сама помітила поета,
який тобі присвячує сонети,
то ти одна-єдина – саме та.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802763
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 11.08.2018
автор: I.Teрен