Як пахнуть ружі білолиці,
Коли цілують їх вуста!..
Душа марніє наодинці,
Коли немає в ній Христа!
Це важко іноді збагнути
І, певно, не лишень мені -
Шукають люди себе всюди,
Та тільки не в самих собі!
Але чому б не постаратись
Насамперед себе збагнуть?
Можливо, страшно нам дізнатись,
Що в нас чудовиська живуть?
І ми видовища шукаєм,
І схильні всі до забобон,
І все смартфони ми міняєм,
І мріємо про закордон...
Бо самі ми собі чужинці,
І, певно, відповідь проста -
Душа марніє наодинці,
Коли немає в ній Христа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802800
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 11.08.2018
автор: Протоієрей Роман