Сирота

Стрункий,  русявий,  ясні  карі  очі
Маленьке  серце,  хліборобський  дух
Та  що  й  казати,-  кинутий  на  себе
Блукав  голодним  (мало  що  не  спух)

Його  стрічали  люди  в  різних  селах
І  сльози  навертались,    як  диття
Безвинним  поглядом  дивилось  в  вічі
Й  просило  хлібця    більше  ніж...  життя!
                                                                                                   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802896
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.08.2018
автор: Санчо (В Міхєєв)