Приїхав в дощ та їду в дощ
Краплини із очей та неба
І твій вже рідний серцю борщ
Я в пам'яті зберіг для себе.
Під небом найгарнішим нашім
На кращій в Всесвіті землі
Налили Щастя повну чашу
І дітям, і батькам, собі...
Вели життя своє навпомац
Непевно крок за кроком руш
І, там де ти, я завжди вдома
І, там де ти, і дощ лиш душ
Поруш всі ці стереотипи
Життя одне і ми єдині
Не можна Долю нам гнівити
Вбиваючи її в рутині
І сина, доньку ще, і сина
І рук твоїх в моїх до скону
Близька душі моїй людина
З сусіднього до мого трону
Прекрасна ніжна королівна
Кохана, в вічності моя
Три сотні кілометрів, дивно,
Але аж там моя душа...
Не дай очам засумувати
Вони щасливі мають бути
Обов'язків сталеві грати
Іх може просто і не бути...
Кілометри тікають далі
І вже столиця недалеко
А ще недавно ми літали,
Моя омріяна лелеко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2018
автор: Володимир Ромен