Ну ось, мій коханий, сьогодні у нас ювілей!
Йдемо сорок років удвох по єдиній дорозі.
Пригадую знов неповторний і пам'ятний день,
Де нас з хлібом-сіллю стрічали батьки на порозі.
Спливло так багато води! А здається, лиш мить.
І ніби учора зійшлись у танку наші долі.
Та час неупинно з вітрами за обрій летить,
Мережачи байдуже срібними нитями скроні.
Пройшли ми у парі чимало стежин і доріг,
Долаючи разом крутих віражів міріади.
Вже виросли діти і наш залишили поріг,
А ми один одному – втіха, надія, розрада.
Сьогодні багатий наш дім на жаданих гостей.
Святкуємо разом рубінове наше весілля.
Підіймемо келих за, Богом освячений, день!
За нас! Спільну долю і вічне кохання, нетлінне.
І хай відлітають у вічність бурхливі літа.
Кружляють годинника стрілки у вальсі невпинно.
Дарує нам щедрі дари золотиста пора –
Онуки всміхаються сонячно-теплим промінням.
23. 07. 2018. Л. Маковей (Л. Сахмак)
На фото наше рубінове весілля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2018
автор: laura1