ЗАПАХЛО ЛЮТО ОСІННЮ В ПОВІТРІ
Запахло люто осінню в повітрі
І сад старий в зажурі розтопивсь.
Вона ще не малює і в палітрі
В зеленім сяйві тихо залишивсь.
Кінчає літо довге святкування,
Та незабаром осінь на порі.
І знову зимно, зимно аж до рання,
Коли туман розсіється в дворі.
Зав’яже тонке літо тепла осінь,
Стріпне легенько жовтим рукавом
Свої листочки. І в гарячу просінь
Майне тихенько якось за вікном.
Зима ж сипне свої сніжинки білі
На нас, на землю. У своєму сні
Побачимо дерева милі, милі,
Що зажурились, наче кам’яні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802941
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.08.2018
автор: Ксенія О