[b]НЕХРИСТ[/b]
Палкого почуття важке й крихке нидіння
Тримає серце ціпко в юдолі склепіння,
Що наче вишукане з пекла тихе тління
Бездумно поглина життя мого тяжіння…
Душа зліта… І справді, то не є видіння:
Він – нехрист! Вже здобув у володіння
Нестрим серцебиття, палке буття кипіння
Й опанував його, вкрав унікальне вміння…
Я ж знов сплітаю сцени мрійного цвітіння,
А час в свої все тягне, в епілог змертвіння.
[b] [i]Дзвенислава Гай-Нижник[/i][/b]
[i]13 серпня 2018 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802988
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2018
автор: Дзвенислава Гай-Нижник