Тиха ніч лягла на ліс і поле,
Зорі в небі наче ліхтарі.
Місяць прокладає стежку в морі,
Що би мандрували кораблі.
Обіймає вітер Верховину,
Хтось шукає папороті цвіт.
Падають додолу намистини,
Росянисто котяться із віт.
Десь озвавсь цвіркун піснями в травах,
Черемоша води линуть вдаль.
Верби нахилились кучеряві,
А між ними пролягла печаль.
Їй не спиться, вона лиш дрімає,
Розставляє сіті повсякчас.
Хтось у тії сіті потрапляє,
Може в перший, мо в останній раз....
Ось блакиттю засвітивсь світанок,
Соняшник всміхнувся до небес.
Малював картину дивну ранок,
Кольорами радісних чудес...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803012
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.08.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)