РОЇ ДУМОК… ( вільний переклад)

                   Рої  думок...  (вільний  переклад)

Рої  думок  і  голова,  як  вулик…
Колишніх  чарів  зжовкла  вже  трава?
У  відповідь  –  мовчання.  Про  минуле
Вітрець  солодкий  спогад  навіва…

Терпіти,  ждати  –  нелегка  се  ноша…
Де  ж  непросту  цю  відповідь  знайти?
В  душі  –  завія,  на  душі  –  пороша…
Невже  від  долі  справді  не  втекти!

Ні,  я  не  можу  загубити  віру,
Вона  із  серця  сумнів  прожене!
В  руці  стискаю  почуттів  рапіру:
Не  має  права  підвести  мене!

м.  Будва,  Наталія  Калиновська.


Рой  мыслей  бередит  моё  сознанье!
Где  чар  былых  поросшая  трава?
В  ответ  бескровное,  жестокое  молчанье
Колышет  ветром  прошлого  слова...

Терпеть  и  ждать  —  нелёгкое  призванье!
Что  делать?  Где  ответ  найти?
Живёт  в  душе  проклятое  терзанье,
А  от  судьбы,  как  видно,  не  уйти!

Так  лучше  всё  же  ждать,  молить  и  верить,
Ведь  вера  ком  сомнений  перетрёт!
И  новым  шагом  счастья  вёрсты  мерить,
Когда  Любовь  в  пути  не  подведёт!
Когда  Любовь...  ни  разу  не  соврёт...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803039
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.08.2018
автор: Наталі Калиновська