Донечки, красуні ви мої!
Вас люблю неземною любов’ю.
Ви моє щастя, що є на землі,
Ваші душі наповнені весною.
Медовий місяць у безкраєму небі,
І вся неземна благодать.
Поспівчуваєте, коли є потреба,
Звикли батьків теплом зігрівать.
Ви до нас завжди поспішаєте,
Підтримати у грізні і добрі часи.
Неспокій душею відчуваєте,
Неможливо, все було навпаки.
Адже, ми одна сім’я,
Родинне коло поміж нами.
Батько, мати, менша і старша донька,
Воно наживалося з роками.
Тож будемо щасливі всі разом,
Сімейне коло нас єднає.
І життя задарма не пройшло,
Нехай до кожного повага процвітає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803228
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 15.08.2018
автор: Валентина Ярошенко