Ти не Мержинський, я – не Українка,
Між нами інша заховалась таїна.
В житті ще не написана сторінка
Де вип’єш ти мене до дна.
Я не Мерлін, кохання президента
Мені байдуже, бо тобою лиш живу.
На почуття твої взяла абонемента,
Вже натягнув амурчик тятиву…
Ти – Майстер, і хоч я не Маргарита,
Мене творИш, все зайве відсіка.
Як Роксолана, у чадру душа покрита,
Тебе на почуття, мій Сулеймане, приріка.
Кохання нове, ще незнане досі,
Його вивчаємо з тобою кожен день.
Та через сотню літ нащадки стоголосі
Про наші почуття співатимуть пісень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2018
автор: Волинянка