***Сенсозмістовне. Андеграунд***
Ну що, дівчатко? Серце має... ?
Чи "...ться"?.. Чи ні?.. Тобі видніш...
Іди повз вий "шалалулаїв"
Обабіч вОгнищ (чи... вогнИщ?..)))
І недаремно... "Офіследі"-
Не твій формат. Тому іди
До мене. Не зжеруть ведмеді
Тебе, коли ти до води
Несміло прийдеш за наказом,
Слухняно-скорена моя,
І місяць у відьмацькій фазі
На тілі голім засія,
Немов розряд електроструму.
Наплюй на офісну мораль
І на "шалалуластів"... Думай
Про мороку містичну даль,
Про те, як я тебе чекаю
Там... Біля вогнища... Утім...
Я розповім, як проклинають
Нас ті, що нині ПОЗА НИМ.
За ним, за тим містичним колом,
Куди, ступивши крізь світи
НечИсті, ти, тремтливо-гола
До нього зможеш увійти,
Об трави витерши "псю крев". На
Усе готова... what is it?
...це Лада з Марою, напевно,
У двоєдиний приймуть світ
Тебе, очищену зірками.
І поєднавшись у воді
Ми світ новий народим. Амен!
...а "проклинасти"- геть ідіть.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118081509411
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2018
автор: Серго Сокольник