П'ять сотень днів



Ми  зустрілись  з  тобою
Через  півсотні  днів,
Ніби  зовсім  не  було  розлуки.
Час  проходив  так  швидко,
А  ти  ніби  все  той:
Очі,  усмішка,  руки...

Балачки  ні  про  що,
А  за  ними  сховались  десь  світанків  
П'ять  сотень  із  лишнім...
І  напевно  чужими  вже
Стали  давно,
Та  не  можу  назвати  колишнім.

Рання  зустріч  пройшла,
Пів  години  на  каву.
Ось  вся  плата  за  тижні  чекання!
Як  короткий  холодний  кивок,
А  не  хвиля  гаряча  бажання.


Ну  от  і  все
Пройшло  п'ять  сотень  днів..  
І  зустріч  та  ранкова,
Як  ковточок  кави.
Ти  був  для  мене  цілий  свій!
А  я  для  тебе  часточка  забави.

--
Пізня  Осінь
2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2018
автор: Пізня Осінь