Хтось же водить моїм пером?
Отже, це комусь, мабуть, треба.
Той – звичайний, а той – герой –
Всі ми є посланцями неба.
Зло й добро живуть поряд нас –
Не порушити б рівновагу.
Хай працює вона на нас,
Хоч життя – не завжди розваги.
Щовесни щоби сад наш цвів,
І пшеницю тривожив вітер,
Ліс голубив пташиний спів,
І вода цілувала віти
Ледь зажуреної верби,
Квітка сонечку посміхалась.
Не потрапити б нам якби
У безвихідь, нікчемну старість.
16.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803494
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Ганна Верес