Літечком скошено трави в покоси,
Старанно складено сіно у стіг,
Адже попереду жде його осінь
Й ляжуть на трави тумани густі.
Виспавшись добре на листі зеленім,
З вітром вони пропливуть по воді,
Заколисають латаття лілеї
Келихи квітів уміють радіть.
Ліс посміхнеться кущем малиново,
Бо ж не дарма він і цей рік прожив:
Так, до лиця йому з ягід обнова,
Поки зелені вони у ожин.
Повниться ліс і стежками, й піснями,
Звірі і птаство радіють красі.
Сонце проколює віти списами
Дивні полотна у свіжій росі.
7.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803495
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Ганна Верес