[i][i][/i]Хочеш напитися смутку?- пий
По венам твоїм з бумерангу вуаль,
Даремно себе не катуй, зрозумій
Посіявши тугу, пожнеш лиш печаль.
Не тривож своїх дум, попіл змито дощем
Що минуло-пройшло, не повернеш плачем,
Загубилось кохання в обрії мрії
Я назавжди лишаю тебе без надії...
Не зустрінеш мене, не заглянеш у очі
Ніжний дотик- загублений в снах,
Повернутися хочеш, мрієш кожної ночі
Та відчуєш лиш відчаю взмах.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803578
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2018
автор: Анастасия Коханюк