Я під Небом синьооким
Уляглась.
Це нічого, що далеко
Подалась.
Зате бачу я омріяну
Блакить.
Це Його мені приречено
Любить.
Небо синє укрива мене
Кругом.
Зігріває, пестить… любо нам
Обом.
Я такого більше Неба
Не знайду.
І не думаючи, будь куди
Піду.
Небо синє, а місцями
Голубе.
Моє Небо, як же я люблю
Тебе
18.08.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2018
автор: Валентина Рубан