П'ятикласники в майстерні
На уроці розглядають
Свого вчителя і стенди
(Ще нічого тут не знають).
Трудовик бурчав: - Найгірше
З п'ятим класом починати,
Ці придурки, як ті мавпи
Тільки вміють щось хапати.
- Мене звуть Вадим Петрович
(Враз усі затихли діти),
Я навчу вас на уроках
Інструментом володіти.
Ви повинні пам'ятати:
Чи то холод, а чи спека -
Зобов'язані всі знати
Добре техніку безпеки.
У станок не треба пхати
Гайку, кнопку, чи монетку,
Щоб ніхто із вас не всунув
Свого пальця у розетку.
- Дуже дивно,- каже Ліза,-
Там же дірочка маленька...
- Хіба туди палець влізе? -
Запитав відмінник Венька.
Тут Петрович враз запнувся,
Зробив паузу велику,
(Ці дітиська противнючі
Його збили з пантелику).
-Боже мій, які дебіли!
Нащо ж пальцем колупатись?
Адже можна в цьому ділі
Простим цвяхом скористатись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2018
автор: Катерина Собова