ХТОСЬ ЖЕ ВОДИТЬ МОЇМ ПЕРОМ?
16.02.2013. Ганна Верес (Демиденко).
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803494
Хтось же водить моїм пером?
Отже, це комусь, мабуть, треба.
Той – звичайний, а той – герой
– Всі ми є посланцями неба.
Зло й добро живуть поряд нас –
Не порушити б рівновагу.
Хай працює вона на нас,
Хоч життя – не завжди розваги.
Щовесни щоби сад наш цвів,
І пшеницю тривожив вітер,
Ліс голубив пташиний спів,
І вода цілувала віти
Ледь зажуреної верби,
Квітка сонечку посміхалась.
Не потрапити б нам якби
У безвихідь, нікчемну старість.
Водит некто моим пером?
Значит, это кому-то нужно.
Тот – обычен, а тот – герой –
Состоим у Небес на службе.
Зло с добром окружают нас –
Не нарушить бы равновесье.
Пусть потрудится – в добрый час! –
Ведь и жизнь – не всегда для песен.
Пусть цветет ежегодно сад,
Пусть пшеницу колышит ветер,
Пусть леса слышат птиц голоса,
Воды нежно целуют ветви
Чуть взгрустнувших склоненных ив,
Чтоб ромашка в лучах купалась.
Чтоб не впасть, срок земной сократив,
Безисходно, в глухую старость.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803684
Рубрика: Философская лирика
дата надходження 19.08.2018
автор: Борисовна