Уже синіє неба край

Уже  синіє  неба  край,
дзвенить  пташиними  піснями,
я  пам’ятаю  про  той  рай,
бо  він  завжди  зі  мною  й  нами.

Прийшла  весна,  із  нею  ми
знов  оживаємо  на  місці,
дзвенять  під  снігом  ручаї,
а  ми  будемо  знов  у  пісні.

Коли  весна  у  світ  прийде,
розтопить  сніг  весняний  вітер,
це  наша  казка  оживе,
але  вона  завжди  на  місці.

Дзвенять  в  ярах  знов  ручаї,
співає  птах  разом  із  нами,
для  милої  щебече  він,
а  ми  в  думках  живем  піснями.

Зазеленить  весна  луги,
засипле  травами  й  квітками,
і  знову  розцвітуть  сади,
нехай  цвітуть  разом  із  нами.

Колись  сади  ті  відцвітуть,
залишивши  плоди  для  літа,
з  пелюстками  весна  злетить,
але  любов  росте  і  квітне.

Текст  пісні.
25.03.2018.
Світлина  автора.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2018
автор: Светлана Борщ