***************

Оксамит  на  плечі  як  відтінок  очей  
Надпримхлива  моя  забаганка.  
Філіжанка  й  пиріг  зі  сливових  речей  
В  шоколадній  глазурі  коханка  

То  цукерочки  слід  на  твоєму  вікні  
Так  цнотливо  скотився  у  осінь  
Я  кричу  тобі,,так!"  Та  ти  чуєш,,ні-ні!"  
І  занурюєш  літо  у  просідь  

Так  хвилює  той  вплив,  та  безмежність  ріки  
Кольори  так  хвилюють,  безмежно  
Тим  теплом  твого  тіла,  тим  схилом  руки  
Ти  завжди  був  таким  обережним  

І  тоді,...  І...  Тепер,  коли  зводив  мости  
Коли  маками  пахли  цілунки  
Оксамитом  ночей  шепотів  мені  ,,Тиии"  
І  сповзала  з  плеча  візерунком  

Твоя  ніжна  печаль  
Закодований  клич  
У  мовчанні  зростання  стосунків  
І  тобі,  і  мені,  нам  нічого  не  Жаль  
Жаль,  торкайся  цим  диханням  лунки  

Біля  серця  мого...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2018
автор: Ольга Ратинська