Ми сиплемо мільйони слів,
Щоб світ зробити цей приємним.
Вінчаймо голих королів,-
І це у нас з ними взаємно.
Про нове плаття чи авто
Розмов зо три кубинські міхи.
Слова, як воду в решето
Ллємо собі й іншим на втіху.
Слова – це пил здійнявсь з думок.
В думках знать шмотка чи машина.
Чим хто наповнив казанок,
Така й ціна такій людині.
На жаль не модні в нас знання.
Те, що блищить бачать сороки.
Цінуємо все навмання
Зливаємо слова у стоки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803759
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.08.2018
автор: Пісаренчиха