Знову вранці прокинусь одна,
І думки знову будуть сумними.
В цьому бурному світі життя,
Відчуваю себе, як в могилі.
Де ж поділися радість і сміх?
І чому появились тривоги?
Розбудіть мене! В руку щипніть,
Поверніть до життя мимоволі.
Та усі тільки в душу плюють.
Свої маски щоденно міняють.
Я й себе часом, не впізнаю,
Захопившись чужим ідеалом.
Знову спати лягаю одна,
Та думки мене міцно тримають.
В цьому бурному світі життя,
Вони кожного дня помирають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803800
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2018
автор: Зубик Наталія