Рабів до раю не пускають,
як пити не для них нарзан,
хоча вони і не чекають
на долю вічних каторжан.
На долю вічного наймита,
планиду старця і скота,
в раба й козирна карта бита,
бо карта краплена ота!
Кортить вам буть гарматним м’ясом
з важким на шиї ланцюгом?
Народ, що спить, зникає з часом
чи просинається рабом!..
Рабів до раю не пускають,
ключі від нього у Христа.
Тож забавляйтесь колограєм –
вікує істина проста…
20.08.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2018
автор: Олександр Мачула