В вікно б’ється заляканий ніччю.
Смика з силою двері балкону.
Стогне, виє, кляне, потім плаче.
Страх пронизує сон, чую втому.
Прокидаюсь. Бушує стихія.
Ходуном ходять шибки у вікнах.
Вже переляк судомою гріє.
Підірвалась. Завісу засмикну.
Безпорадною впала знов в ліжко.
Провалилась у сну інший вимір.
Страх розтанув і вийшов так ніжно…
Втома може робити щасливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803883
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2018
автор: Пісаренчиха