Є в житті крім «води» й тавтологій
математика, синтаксис.
Не біда, коли ти – тато-блогер,
мати – мачуха, син – таксист.
Прагне все у житті рівноваги:
десь потягне назад, десь – вперед,
десь – поганили, десь – ревнували,
мов соліста – дівки з оперет.
Є у всьому здобутки і блохи.
Знав ти – тьма диких сил та хист
породили сім’ю: тато-блогер,
мати – мачуха, син – таксист.
Байдебура, харциз, галабурдник,
ворохобник, паливода, – вниз
хтось летить, множить «вирвані будні»,
хтось – за богом повзе на карниз.
Та чоло твоє в праці, вологе.
Математика й синтаксис
розродилися: ти – тато-блогер.
Ну і бог з ним, що син – таксист!
Мати-й-мачуха тут не розрадить,
деревій, пижмо, цмин та полин.
Як жбурне громовиця розряди –
у полон тополиний полинь.
08.08.2018
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803896
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.08.2018
автор: Олександр Обрій