ДИВЛЮСЬ НА МАМИНУ СВІТЛИНУ
Я дивлюсь ,на фото , мамину світлину...
Скільки у неї ласки світла доброти?...
Коси посивіли, а я ще дитина...
В літнім садочку ,немов троянда з роси.
Хочу притулитись, в обійми до неї...
Відчути, захист, тепло ангельське крило...
Матуся ,- немов Мадонна у лілеях...
У біленькій хустині заквітчане тло..
Цілую личко і натруджені руки,
Шукаю, дитинство повсюди сліди...
Відлунюють, тихі кроки ,слова звуки...
Вона підкрадається у казкові сни.
Молюсь ,за неї за її вічний спокій...
неня , витирає з моїх очей сльозу,
Біжить, за водою час –молоді роки
Бачу ,погляд щирий усміхнену молоду.
Матуся мій храм душі, -святе причастя...
Мій небесний дзвін моє небо – висота...
Розмовляю, з нею дарує крихту щастя...
І розраджує – вечірня зіронька моя.
М ЧАЙКІВЧАНКА
2012 0510
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803906
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 21.08.2018
автор: Чайківчанка