Як втомило мене моє місто...
Ти ж сильне, ти можеш все:
Сховай мене в морі ігристім,
Від усього хай хвиля несе!
Від будівель, телефонів, машин,
Від людей, що не чують нас!
Розумієш? І втомимось ми
Якщо не втечемо саме зараз!
Ми живемо від квартир до станцій,
Як в асфальті живе земля...
Розумієш? Цю життєву дистанцію
Ми повинні пройти до кінця!
Я дивитись не можу на лиця,
Які безтолково йдуть в ряд:
Сховай мене від моєї столиці,
І не смій відпускати назад!
Я не хочу чекати світлофорів,
Чи шукати бесплатний wi-fi:
Сховай мене в ігристому морі,
Від усього на планеті сховай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803939
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.08.2018
автор: Аліна Олександрівна