Може ти?

                           МОЖЕ  ТИ?
Звучить  чийсь  голос  в  тишу:
-  А  може  ти?  Бо  я  ж  віршів  не  пишу.  Відпусти.
-      Для  тебе  я  писати  не  буду  не  проси.
   Вірші  вже  хочуть  спати,  хіба  ти  їм  даси?
-  О  ,  музо,  не  тікай  же,  бо  треба  сотворить.
Таке  щось  незрівнянне,  що  навіть  не  горить.
Таке  щось  чого  хочуть  ті  вищі  два  чини.
О,  музо,  ну  хоч  трошки  на  вушечко  шепни!.
-  Не  буду  я  за  плату  тобі  допомагать.
Я  хочу  волі,  неба  і  крилами  махать
І  полетіти  далі,  туди,  де  колись  ти
Писав  вірші  невдалі  палкі  до  простоти.
Тепер  ти  ореолом  і  славою  покривсь,
Тепер  усі  вже  хором  кричать,  щоб  не  спинивсь!
-  О,  музо,  будь  ласкава,  ну  поможи  разок.
Для  тебе  тільки  слава,  мені  ж  грошей  кусок.
І  муза  зупинилась  і  руки  розвела
І  тільки  одвернулась  й  слова  не  мовила.
Бо  крила  вверх  шугнули  і  піднялись,
А  там  вже  інші  були,  то  ж  ніжно  обнялись.
Рукою  помахала(свята  ти  простота)
Він  кинувся  писати,  але  писав  листа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803994
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2018
автор: Ксенія О