Осінняя печаль...
І вітер листям грає,
І місяць не пливе, —
Пірнає у пітьму.
Як я тебе люблю,
Лиш Бог єдиний знає!
І як я жду тебе,
Відомо лиш Йому.
Прости мене за все,
Всім серцем тебе прошу!
І зоряна ця ніч
Хай не встає з колін!
Це все, що я вустами
Вимовити можу,
Все інше проспіва
Тобі далекий дзвін!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804035
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2018
автор: Протоієрей Роман