Вишивала синові вишиванку.
Пригорнула хрестиком синь світанків.
Сонячним промінчиком обрамила.
Барвами веселоньки прикрасила.
Вишиванка - на щастя, вишиванка - на долю.
Хай розвіє незгоди чистий вітер у полі.
Хай рясними хлібами вся земля колоситься.
Хай завжди син вертає в материнську світлицю.
Вишивала синові, вишивала...
Ниточку до ниточки додавала.
Заплітала сонечко й щедру зливу,
Щоб у цій сорочці він був щасливий.
Вишиванка для сина - лебедина сорочка.
Оберегом хай буде білосніжна торочка.
Нехай повниться щастя, мов бездонна криниця.
Нехай кличе додому материнська світлиця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2018
автор: Тамара Шкіндер