Хобі
Як настане вільний час
від роботи і турбот,
я думками лину враз
до омріяних висот
і займуся тільки тим,
чим живе моя душа,
а все інше, ніби дим
в нічне небо вируша.
Чашка кави на столі,
лампа сяє щастям в тінь,
а думки, як кораблі,
відпливають в далечінь,
щоб знайти нових скарбів,
від яких цвіте любов,
до усього, що в собі
так плекаю знов і знов.
Займуся тим, у чому весь мій світ,
займуся тим, у чому моя суть,
бо проливаю невпинно кров і піт
заради щастя, яким літа цвітуть.
Залишився в самоті
через власні помилки,
ніби зірка в темноті
загубився за роки.
Щоб не згаснути в собі,
щоб не втратити себе,
дам рішучий бій журбі,
поки серце не слабе.
Не цікаво всім, нехай,
те, що істинно моє,
та приємно мати край,
де я маю все своє.
Адже хобі для душі,
як повітря той ковток,
як те сонце, як дощі,
як до радості місток.
Віктор Цвіт 11.08.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804096
Рубрика: Ода
дата надходження 22.08.2018
автор: Віктор Цвіт