Була у стоматолога. Так шкодА
Себе, бо процедури там не в кайф.
Жага відчути ніжність і турботу,
І співчуття, краплиночку бодай.
Міркую так: знайду, хто пожаліє,
На голку цю підсісти можна вмить.
І тіло стану слухати в надії:
Можливо щось десь знову заболить.
Так пів життя зведеться на страждання,
Ще пів піде на іншим співчуття.
Це ляже у основу існування.
Свій строк відбудеш – йдеш у небуття.
Ні, в організмі ще достатньо злості
Перебороти свою слабкість, фальш…
На цій Землі ми тимчасові гості,
Та доки тут – цілком цей всесвіт наш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804135
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.08.2018
автор: Пісаренчиха