А літо…

Співають  гойдалки  осінні  трелі,
Колише  вітер  крони...  присипляє...
А  вересень  готує  акварелі,  
Серпневе  сонце  млосно  позіхає.

Вдивляюся  крізь  пальці  рук  у  небо,
Дзижчить  в  траві  вологій  сонна  муха...
Нажаль,  прощатися  із  літом  треба,
Лоскотить  наостанок  промінь  вуха.

За  обрієм    щезає  паперовий  змій,
Лише  очима  тоскно  проводжаю...
Пронісся  серпень,  мов  бджолиний  рій,
Осінній  подих  вітру  відчуваю...

Летить  над  полем  срібна  павутинка,
У  слід  їй  дивиться  мала  комашка,
Тримаю  серпень,  наче  соломинку,
А  літо  виривається,  мов  пташка...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804154
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2018
автор: Sukhovilova