давним давно розладились лади
і сам собі напевно вже не радий
по ту єдину коней шлеш? ади –
у хащах причаїлись конокради
дізналась та єдина – не одна
хоч сто органних труб у неї в горлі
і рветься нерв як напнута струна
король і королеви надто голі
о ти любові краще не тривож!
їй зведена сестра і ворог – зрада
оков не накладеш втече також
як решта до обіймів конокрада
в одному екземплярі лиш дана
любов і це яснішає із віком
сестрі на сміх розітнута вона
і конокрад закрив над нею віко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2018
автор: Марґо Ґейко