НЕ ПОСПІШАЙ МОЄ ЛІТО У ОСІНЬ!

НЕ  ПОСПІШАЙ  ,МОЄ  ЛІТО  У  ОСІНЬ!
О  не  поспішай,  моє  літо  у  осінь!
Не  поспішай,  не  відлітай  птахом  удаль!
Прошу,  тебе  зупинися  мить,  ще  трохи!
 Дай,  налюбуюсь,  як  квітне,  цвіте  розмай!
Намалюй,  сяючий  -рожевий  світанок!,
У  вікні-схід  сонця  золотій  короні,
Я  своїй  доленьці  скажу:"Добрий  ранок",
В  обіймах  ,зацілую  уста  долоні.
У  садочку  ,нарву  троянди  червоні...
Увінчаю  ,пелюстками  на  покривалі,
Доранку  ,заласкаю  у  ніжнім  слові...
Поведу  ,до  зір  ,де  нема.зими  печалі.
Запрошую  ,друже  у  зоряне  літо!,
Поглянь,  як  зоріє  волошка  у  полі?,
Над  берегами  ,шумлять  кленові  віти-
Тут  все  для  двох  ,для  щастя,  та  любові.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2018
автор: Чайківчанка