Туманом засіває ранок
і прозирає сонця блиск,
у подорож рушає сонце
і так з’являється на світ.
Ледь мліють вдалині дерева,
високі й низькі, і кущі,
вони зайняли простір неба,
ледь намалюються на обрії.
Мокрі троянди і травичка,
зелені вуха кабачків,
гарбуз до огорожі наближався
і жовтим цвітом рясно цвів.
Зиркає сонечком із листя,
та справжнє дивиться на світ
і висушить роси намисто,
і літній день буде ясним.
2.08.2018.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804364
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2018
автор: Светлана Борщ