Два села біля Шостки...Супіски...
Колгоспи... Надої,- 1600 літрів...
Урожаї зерна,- 13 центн. з га...
На ті ж землі прийшла і працює
Голландська фірма УГАК...
Надої,- 5000літрів (буде7000)...
Урожаї зерна,- 45 центн. з га...
Люди з грошима...13 і 14 з/плата...
Йду під лісом...Парко...Жнива...
Все йде рiк за роком.
На узлiссi буркун - трава
Розмовляє з дроком.
Щось про глiд та про малину,
Про любов i зраду.
Про рiллю, лани, людину
Та радянську владу.
ПшениЦі тут та ячмені
Брав Кузьма з Федотом.
Зерня кине - вiзьме жменю,
Бо ж земля - пiд потом.
Згодом менше стало поту,
Правда - менше й булок.
Куркулям Кузьмi й Федоту
Винайшли притулок...
Тепер тут найбiльш могутнi
Звуться ,,головами''-
Буркун сплюнув:- Отi трутнi?
Та...ну їх до мами !
Хазяї землі від віку-
Наймитами стали.
Хто не згоден,- тих без ліку
До Сибіру гнали...
Пече сонце. Млiє колос,
Ножами пiдтятий.
Перепiлки чути голос.
...Час уже й до хати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804375
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 25.08.2018
автор: Янош Бусел