Біжать струмки з ущелин гомінливі,
Туман, мов шаль, долину повиває...
Наші гріхи здаються більш жахливі,
Коли хтось інший ними согрішає!
Не бачимо себе ми безталанних,
Мов штучні за вітриною букети,
І фарбами гріхів, нам притаманних,
Малюємо лишень чужі портрети!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804380
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 25.08.2018
автор: Протоієрей Роман