У темноті заблукала душа .
І грішать чорні уста .
Світять кроваві очі
з тієї зловісної ночі .
В ніщо нема віри ,
нічого не хочуть .
Лиш помсти ковтнути б сповна .
Лиш насолода з гримаси від болю .
У темноті заблукала душа .
Не видіти їй вже волю ...
Не чути ні співу , ні шепоту спокою .
Усе тая ніч забрала із собою .
І дотику миру , легкого мов вітер
пекуче жало не може стерпіти .
Немає в пітьмі світла зорі .
Лиш звір поїдає нутро сам собі .
Чи стукає маленьке серденько ,
не відчуває душа .
Упивається злобою , кричить тишина .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2018
автор: БЕЗ