Я пропаду в твоїх очах...
Так, щастя - то і є твій погляд,
в котрім і ніжність й тихий страх -
не бути поряд.
Я загублюсь в думках твоїх.
Так. Так, чекання - також гріє.
І поміж відстань пестить сміх -
кохання мріє.
Торкнуся ніжністю в словах
я знову. І щораз, мов вперше.
Ховай те щастя в своїх снах
ти, хмурий Верше.
Нехай не заздрить ні на мить
самотній місяць, зорі стиглі:
в тобі мій напрям вже горить....
Тремтять ті милі.
За крок, що переступить світ,
ми стоїмо тремтячі й вільні.
Не зводь очей. Веди нас від
людської щирі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2018
автор: Мар’я Гафінець