Моя дорога не широка,
Соснові арки і мости,
Та з другом, взявшися за руки,
По ній спокійно можна йти.
Дійти самому розуміння,
Яке це щастя й благодать -
Нікого в час гріхопадіння
Не зрадити і не продать.
Все встигнути, пізнати втому,
Премудрість вічного буття
Й не нарікать на те нікому,
Що вже не буде вороття.
Іти без страху в ніч іскристу,
А як настане тиха мить,
Під шум незнаючого листя
Присісти з другом відпочить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804560
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.08.2018
автор: Іван Демченко