Була з знайомими знайомих
В обнальщика у гаражі.
Це не була у нього вдома,
А неспокійно на душі.
Знов стежка завела в кручину,
На зламі доль, на зламі тіл –
У ліжку в гаражі мужчина,
Йому десь хтось хребта зломив.
Стоїть товариш певно круто,
Бо тут тусовка в будній день.
Поряд дружина зовсім юна.
Тут стіл, тут свято. Без пісень.
А я собі про те міркую,
Що гроші це самообман,-
Багатим щастя теж бракує.
А гроші – шанс полегшить стан.
Бо коли карієс у зубі,
Ангіна чи апендицит
Не допоможуть друзі й любі.
Хірург розріже твій живіт.
Якщо батьки хворі й скандальні,
Чи наркомани діточки,
Не заховаєшся в Маямі,
Це камінь, що тягти віки.
Тож висновок: людей кидати,
Щоб будувати гаражі,
Чи в Амстердамі зависати –
Дурня. Погодьтеся. Скажіть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804676
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.08.2018
автор: Пісаренчиха