Телефонуй
Серце палає мов зоря,
що яскравіше всіх зірок
щастям осяяла моря
в часі загублених думок.
Радість збудила почуття
вибухом наднових надій,
адже не знає забуття
щира любов зі світлих мрій.
Телефонуй мені щодня,
просто питай про те, як я,
дай спалахнути знов і знов,
враз відчуваючи любов.
Телефонуй мені вночі
і подаруй свої ключі
щоб я прийшов туди, де ти,
разом з тобою зацвісти.
Очі осліпли від тепла,
бо відчуваю всим нутром,
що кожна мрія ожила,
яка була недавно сном.
О як чудово в самоті,
чути приємний голос твій,
мов бачу світло в темноті
і йду за ним до царства мрій.
Телефонуй мені щодня,
просто питай про те, як я,
дай спалахнути в темноті
і не втонути в пустоті.
Телефонуй мені вночі,
і я засяю в далечі
місяцем снів серед зірок,
адже до щастя тільки крок.
Віктор Цвіт 21.08.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2018
автор: Віктор Цвіт